МО класних керівників

У космосі безмежному хай плинуть,

Планети: класний керівник й дитя,

Хай квітне шлях їх у щасливу днину,

Осяяну лиш свілом відкриття.

Осінь – щедра господиня

Щедра осінь принесла червонощокі яблука, медові груші, солодкий виноград. Працьовитими руками зібрані буряки, цибуля, квасоля, морква, крутобокі гарбузи, листата капуста, здоровенна бараболя.

«Слава осені, слава роботящим рукам, що все це виростили і зібрали!» - говорять учні 2 класу.

Бабусина доля як ота тополя

Нещодавно у Глинській школі було дуже багато гостей, адже на чудове свято "БАБУСИНА ДОЛЯ  ЯК ОТА ТОПОЛЯ" запросили учні 7 класу своїх дорогих маминих і татових матусь. На захід завітали бабусі із Глинська, Чеберяків, Артюхівки.

Подивімось у бабусині очі. У них не побачиш ні лукавства, ні хитрування. Це погляд щирості, добра і любові. І хоч горе не обходило бабусиної хати, але особливим блиском світяться очі у бабусі тоді, коли приходимо до неї ми, внучата.  

 У кожної бабусі своє життя, своя доля. Уже став крилатим вислів: "Є баба - є і діти". Справді, бо на плечі наших бабусь-трудівниць випало, окрім усіх домашніх турбот, і виховання внучат. Нерідко бабусі замінювали нам татка й маму. Адже наші мами за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі наші "чому". От і доводиться звертатися до бабусь. А вони  все встигають, на всі питання дають відповіді.

Не завжди ми дякуємо бабусям за все добро, яке вони зробили для дітей, онуків, правнуків. Тож на святі ніжні й щирі слова їм сказали не тільки онуки, а й діти. Діти співали пісні, читали вірші, розігрували сценки і навіть виготовили власноруч подарунки своїм найріднішим.  Бабусі розповідали про свою долю, про те, як вони займалися вихованням своїх дітей та онучат, показували свої таланти: спів, вишивку і навіть читали власні вірші.

Бабуся — невтомна трудівниця, скарбниця мудрості нашого народу‚ хранителька звичаїв та обрядів, цікавих казок‚ які вона нам розповідала щовечора перед сном. Ці казки теплим вогником нашого дитинства зігріватимуть нас у житті. А дбає про нас бабуся тому‚ що ми її кровиночка. Правду кажуть у народі: «Справжні діти — це онуки».

Свято завершилося чаюванням із солодощами.

Ми дуже любимо своїх бабусь‚ допомагаємо їм у всьому. Та шани і допомоги заслуговують не лише рідні бабусі‚ а й чужі‚ бо це бабусі наших друзів чи однокласників, сусідів чи зовсім незнайомих людей.

«Примножуймо все те, що Бог для нас зберіг…»

Під такою назвою пройшов цікавий, змістовний захід у 8 класі нашої школи. Розпочалося свято-подорож виступом класного керівника Василенко Н. Г., яка звернула увагу на те, що завданням кожного українця є відродження культурної пам’яті народу. Без такої пам’яті немає майбутнього. Під час уявної подорожі мандрували зупинками «Вишивка», «Український рушник», «Хустка», «Вишивана сорочка», «Дівоча коса», «Червона калина».

Учні демонстрували свої уміння і таланти. Гості свята були в захваті від музичної композиції «Виший, мамо, мені сорочку», «Рушничок», «Берегиня». Дівчатка виконали танок з хустками,а мами з доньками заспівали пісню», «Мамин подарунок». Сюрпризом свята був виступ хлопців класу з піснею «А коса у дівчини  - райдуга».

Цей захід пробудив у всіх естетичні смаки, повагу до минулого, бережливе ставлення до народної культури.

Родині ми складаємо славу нині

Родина – це наша Україна, це основа нашої нації, це творець і зберігач українського роду, культури, моралі, це джерело продовження роду. 

Родина. Рід. Рідня. Сім’я. Ці слова добре відомі нам із самого дитинства. А чи задумувались ми коли-небудь над ними, чи розуміємо ми, що вони для нас означають?

       Як для всіх людей це гоже

                  Я звертаюся до тебе, Боже,:

                  Бережи всіх людей на світі,

                  Дай здоров'я дорослим і дітям.

                  А я буду у них на сторожі

                  Я їх ангел – хранитель, Боже,

                  Шли їм щастя доброго і ласку,

                  Хай життя буде схоже на казку.

                  Ти почуєш всі молитви наші,

                  Щоб їх дім був – повна чаша.

                  Хай горе і сльози їх обминають

                  Хай радість і щастя вони лише мають.

                  Я повторюю все ще без упину:

                  Бережи, Боже, всю Україну.

Всіх нас Великдень
на гостини просить  

 «Чи є щось на світі гарніше за великодній світанок!?»…Такими рядками розпочали свою виховну годину учні 10 класу.

         Великдень є одним з найбільш очікуваних річних свят. Цей день наповнений надзвичайною теплотою і атмосферою духовності, він дарує нам надію на краще і збирає за столом всіх членів сім'ї. Як і будь-яке інше свято, Великдень супроводжує певна атрибутика – писанки і крашанки, здобні паски.

    А показали діти святкове дійство батькам та вчиелям, з якими охоче поділилися знаннями про пасхальні вірування нашого народу. Цікаво й зворушливо розповідали про роль Великодня у житті людини, про традиції святкування і як вони зберігаються та примножуються в Україні.

      Особливе місце у виступі було відведено символу Великодніх свят – писанці, та їх ритуальному виготовлені. Зокрема, які орнаменти при цьому використовуються, якими є методи розмальовування. Цікаво, що у всіх без винятку країнах яйця фарбують у червоний колір цибулинами. А у розписі є багато сонячного мотиву - джерела всього сущого на землі. У Канаді стоїть пам’ятник писанці, який символізує уявлення українського народу про життя. А у Львові, Івано-Франківську, на Волині відкрито музеї писанки та школи писанкарства.

     А свої уявлення про Великодні свята десятикласники виразили у виготовленні писанки. Зустріч  збагатила всіх духовно і засвідчила те, як радісно і велично Великдень зустрічають і святкують не лише дорослі , а й діти.

Рід, родина, сім’я

Родина, дорога родина!

Що може бути кращим у світі цім!

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Напередодні Дня сім’ї відбулася остання відкрита виховна година у 9 класі. Діти поділилися досвідом про свої родоводи, адже людина без пам’яті своїх предків самотня, їй немає звідки черпати сили для життя. Бо людина без роду – це листок, відірваний від дерева. Вихованці співали, декламували вірші, зачитували власні твори, показували театралізовані сценівки, демонстрували досягнення своїх родин. Також прослухали легенду «Що по собі залищаєш, людино?», над якою замислилися всі присутні.

Родзинкою свята була інтерактивна вправа «Квітка побажань», де батьки, учні та вчителі об’єдналися в одну спільну родину під назвою «Ми – велика дружня сім’я».

Година пройшла в теплій, щирій і дружній атмосфері, бо саме сім’я була і є хранителькою людських цінностей.

Друг – це означає другий я!

Організатором свята є класний керівник 5 класу Чиженко О.Г.

Мета заходу: розширити та поглибити знання учнів про взаємовідносини людей, про дружбу і товаришування, розвивати в учнів загальнолюдські чесноти, вміння бачити помилки у своїй поведінці й виправляти їх.

Діти разом з класним керівником заздалегідь готувалися до свята. Виховний захід включав різні форми роботи: діти декламували вірші, співали веселі пісні про дружбу, виконували різні практичні завдання: обговорювалися проблеми, що можуть виникати між друзями,  грали в гру «Яким повинен бути друг?», збирали кошик «Рис характеру друга», писали побажання один одному, тощо.