Виховна робота

ПЛАНИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Свято мудрості, доброти і людяності

Усі шляхи цього дня вели до школи,  подвір’я якої наповнилося радісним гомоном. Розпочався новий навчальний рік, який завжди означає відкриття нової, осяйної і часто нелегкої дороги – дороги до знань, до нових звершень. Для одинадцятикласників і першачків це свято було особливим. Малеча вступала у велику шкільну родину, тримаючи за руки випускників, кожен з яких розумів, що залишається остання нагода, щоб надолужити та примножити свої знання, реалізувати й розкрити себе якнайповніше. Цього дня випускники востаннє переживали зустріч з першим шкільним дзвоником, бо через рік розлетяться, мов пташенята, по білому світу, щоб вчитися і працювати, щоб йти дорогами праці і звитяги, дорогами своїх батьків та дідів, і торуватимуть власні шляхи, щоб творити свою Державу. Цього року для 8 першокласників, які переступили поріг нашої школи, розпочнеться цікаве шкільне життя, перший навчальний рік, перший дзвоник, перший урок, перша вчителька на шляху до Країни Знань.

Директор школи Василенко Ю.В. привітав усіх з чудовим святом, яке відкриває перед кожним з учнів нові обрії пізнання себе і світу захоплень, побажав всім учням, батькам, вчителям міцного здоров’я, наполегливості та успіхів у навчанні, щоб кожен з них став доброю, освіченою людиною, яка вміє творити, примножувати, любити.

Зі словами привітань та побажань успіхів виступили сільські голови Глинської  сільської ради Філоненко С.А. та Артюхівської сільської ради Миколаєнко В.Г., директор ДПТНЗ «Глинський професійний аграрний ліцей» Гордійчук М.С., голова батьківського комітету Верещака Л.І., президент республіки «Шкільне дитинство» Кожушкова Анна. Постійні спонсори  керуючий Глинським відділенням ТОВ «Урожайна країна» Мелейко Ю. О., представник СТОВ «Дружба Нова» Кривогуз П.М, ТОВ «Ромни Інвест»  вручили першокласникам  портфелі та набори шкільного приладдя і побажати їм любити рідну мову і землю, поважати працю і знання, висловили надію, що вони  будуть сумлінними і розумними учнями, а також закликали одинадцятикласників берегти у своїй пам’яті шкільні роки як неоціненний дарунок долі, непідвладний плину часу образ вчителя, який навчав кожного з них не тільки читати та писати, а й основам великої науки – життя.

Уклін тобі, учителю!

День вчителя завжди є особливим для кожного, хто пов'язав своє життя з цією благородною професією. Тому цей день завжди проходить в нашій школі теж по-особливому. Із самого ранку в кожному класі панує особлива святкова атмосфера, в коридорах гамірно, всі посміхаються, всі святково вдягнуті, у всіх чудовий настрій. І кожного року випускники школи готують якусь родзинку-сюрприз до цього дня. Цього року вони вітали педагогів у методичному кабінеті і подарували печиво-дзвіночки як символ шкільного життя. Багато гарних слів було сказано на адресу вчителів. Учні не скупились на привітання і щирі посмішки.

Дорогі вчителі!Нехай гарний настрій, який подарували учні вам у цей святковий день, залишиться з вами на весь навчальний рік. Посміхайтеся частіше, і всі негаразди минуть. Зі святом вас, міцного здоров’я і багато терпіння, а також любові до своїх маленьких і таких рідних учнів!

Ми пам’ятаємо своїх героїв

15 вересня Роменщина відзначає 74-ту річницю свого визволення від німецько-фашистських загарбників. Пройшли роки, але ніколи людство не забуде тих страждань, яких завдав німецький нацизм. Цього дня старшокласники взяли участь у мітингу-реквієм «Ми пам’ятаємо своїх героїв», який відбувся на території професійного аграрного ліцею. Щороку ми збираємося біля цього пам 'ятника. Це братська могила, у якій покояться лейтенант Лобанов Микола Гаврилович, червоноармієць Лобзов Василь Якович, рядовий Мартірхян Мартірос, які загинули біля села Сурмачівка. 16-го вересня 2008 року сюди на могилу свого батька приїздив син лейтенанта Лобанова, якому на час загибелі батька не було навіть 4-х років. Зараз  він проживає у місті Харкові. Вдруге він приїжджав       9 травня 2009 року. Побував на місці першого поховання свого батька в селі Сурмачівка. Могилу біля пам'ятника було реконструйовано, місцевий священик освятив землю, привезену з місця поховання.

Сьогодні Леонід Миколайович знову приїхав на могилу батька, щоб вшанувати його пам’ять.

         Але на нашу рідну землю прийшло нове лихо -  біль утрат в зоні АТО. Декілька років ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які пішли боронити кордони держави і віддали за неї своє життя.

Тож не могли ми  не згадати веселого, життєрадісного хлопця, відважного десантника, колишнього учня школи Симоненка Дмитра Миколайовича, який загинув у зоні АТО. На півдорозі обірвалося молоде життя... Хто заплатить за це, за сльози його невтішної матері, сестри, рідних? Нам треба жити і за нього, доробити ті справи, які він не доробив. Ми  будемо пам 'ятати тих, хто боронив свою Вітчизну у Великій Вітчизняній і хто боронить її зараз. Слава Україні!

Ми – роду козацького діти

13 жовтня відбулося літературно-спортивне свято «Ми – роду козацького діти», присвячене Дню українського козацтва та Дню захисника України.

Дійство розпочалося урочисто -  шикуванням команд та виконанням гімну України. Діти співали, тримаючи руку на серці. І зовнішній вигляд, і представлення команд свідчили про патріотичний дух кожного, хто прийшов на свято. Під час проведення спортивних естафет команди «Спритні козачата» та «Нащадки козаків» показали свою спритність, згуртованість та швидкість. Найбільше сподобались учасникам естафети «Повзунець», «Влучний стрілець», «Козацька переправа». У перервах між конкурсами для підняття настрою та відпочинку діти співали українські пісні, давали відповіді на запитання вікторини.

Усі присутні наочно пересвідчилися, що наші діти – славні нащадки козацького роду, сильні, відважні сини та доньки України, які знають і шанують історію свого народу, які спроможні з гідністю стати на захист своєї держави.

За підсумками змагань відбулося нагородження грамотами та солодощами.

В ШКОЛІ ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…» - писав Панас Мирний. І це справді так. Українська мова є найціннішим скарбом нашої нації. Вона може втішити серце, загоїти душевні рани, недарма її називають солов’їною.

 9 листопада в Україні з 1997 р. відзначають державне свято – «День української писемності та мови». За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Учні  активно долучилися до свята, прийшли на заняття у вишиванках. Учитель української мови Швайка Н.В. провела свято рідної мови «Наче диво калинове - українська мова» для учнів  6-7  класів, під час якого відбувся мовознавчий турнір. Команди «Лінгвіст» та «Мовознавець» проявили кмітливість, ерудицію та жагу до перемоги. Класна кімната сяяла не тільки дитячими усмішками, а й вишиванками, яскравими висловами про мову.

Проведений захід ознайомив учнів з історією виникнення української писемності та мови, довів, що рідна мова – це духовна святиня, сприяв розвитку у дітей почуття національної гідності, а також  вихованню  любові до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії рідного слова.

 У цей день усі бажаючі долучаються до написання радіодиктанту.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це унікальна подія, яка відбувається на Українському радіо до Дня української писемності та мови, що відзначається 9 листопада. Ця акція була розпочата в 2000 році і ось уже 17 років щороку в цей день кожен охочий може перевірити свої знання орфографії, пунктуації та інших правил української мови та продемонструвати свою єдність з тими, хто любить і шанує українське слово.

Радіодиктант  національної  єдності  традиційно  відбувся і у Глинській загальнооосвітній школі І-ІІІступенів. Прозвучав на Першому каналі Українського радіо, його читав доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор підручників і посібників із української мови Олександр Авраменко.
Девіз цьогорічного радіодиктанту – "Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета".
Популярність радіодиктанту щороку зростає. І найголовніше в ньому – це не перевірка знань. Важлива солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово.

День пам’яті жертв голодомору

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі — України.

Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.

Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.

24 листопада увазі учнів було запропоновано перегляд документального відео зі спогадами очевидців страшного голоду, що дало змогу унаочнити жорстокі факти із життя українського народу у 1932-1933 роках. В уяві кожного постали жахливі картини знущання над українцями: опухлі і замучені від голоду діти, зневірені та знедолені дорослі.

         На знак скорботи, пам’яті про мільйони загиблих від Голодомору приєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку».

Екскурсія до музею

24 січня учні 8 -11 класів відвідали Роменський краєзнавчий музей, де взяли участь у заході по вшановуванню  пам'яті Григорія Антоновича  Нудьги, українського письменника, фольклориста, літературознавця, історика української літератури, уродженця с.Артюхівки, якому 21 січня виповнилося б 105 років. Діти з цікавістю прослухали розповідь завідувача історичного відділу музею Савченко Наталії Василівни про видатного земляка. Багато дізналися про Григорія Антоновича з фільму «Козак.Вчений.Поет.»(До 100-річчя Григорія Нудьги),познайомилися з книгами автора та  документами. Вразив учнів уривок з його книги спогадів про перебування в таборах Гулагу, про жорстокість по відношенню до людей.

Учні відкрили для себе життєвий та творчий шлях видатного земляка. Вони будуть розповідати про нього своїм односельцям та пишатися, що і в їхньому невеликому  селі зростав талановитий хлопець, який став одним із тих, кого називають гордість нації . Не тільки відомі люди заслуговують, щоб їх називали творцями історії, а й прості, маловідомі, але талановиті особистості.

Як приємно відкрити для себе ще ніколи незвідані таланти, дізнатись про неординарну людину, яка жила поряд з тобою. Вкотре переконуємося, як кажуть у народі, у «забитих селах» ще багато незвіданого.

Ходить  світом  доброта  Миколая…

    Далеко   у  небі  в  чарівну  ніч  можна  почути  срібні  дзвіночки :  то  Святий  Миколай  поспішає  назустріч   людям, він  приносить  дітям  подарунки, ховає  в  черевички  та  під  подушку.  Цього  дня  повинні  всі  бути  щасливими, а  найбільше  щастя  в  житті --  творити   добро.

Стало доброю традицією цього дня проводити ярмарки з продажу продовольчих і промислових товарів, виготовлених руками дітей. Це і різноманітні тістечка, вареники, пиріжки, бутерброди, вироби з бісеру, вишивки, кухонні дощечки та багато іншого. Кошти використовувалися для проведення різноманітних конкурсів, свят, вікторин та для допомоги воїнам-односельцям в зоні АТО.

Але цього разу на засіданні президентсько-парламентської республіки ,,Шкільне дитинство” було вирішено провести ярмарок і перерахувати кошти на лікування керівнику гуртка «Креативне рукоділля» Нудьзі Ю.А., яка потрапила в ДТП , та вручити подарунок сироті Гераську Данилові, адже приємно усвідомлювати, що і ти вніс свою частку добра і любові тим, хто так цього потребує.

Благодійність обов’язково матиме своє продовження, бо справжнє щастя – це уміння любити життя і людей, уміння віддавати свої сили, душевне тепло і милосердя  тим, хто цього потребує, адже учнівська молодь як прогресивна частина суспільства є головною рушійною силою волонтерства, бо від дитячого тепла починається справжня людина.

Веселі новорічні свята

Прийшла зима, яка подарувала святковий настрій, велику радість дітям в очікуванні якогось дива, казки, сюрпризів, подарунків.  А разом з нею  новорічне свято. Яскравим різнобарв’ям вогнів засяяла ялинка. Діти, перевтілившись у казкових героїв, кружляли навколо вічнозеленої красуні у хороводах, радували віршами, веселими піснями і чекали на прихід Діда Мороза та Снігуроньки, які впродовж свята потрапляли у різні небезпечні ситуації. Діставшись  до ялинки, вони звернулися до всіх присутніх із новорічними віншуваннями.     

Новорічний зорепад

Весело і казково відбулося свято «Новорічний зорепад», яке провели класовод 3 класу Бурка Л.А. та вчитель музичного мистецтва Шелудько В.В.

Метою даного заходу було розширення знань учнів про традиції зустрічі Нового року, прищеплення любові до казок, розрізнення добра і зла.

В кінці свята школярів чекали солодкі подарунки.

Міжнародний день рідної мови

До Міжнародного дня рідної мови в Глинській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів проведено ряд заходів. Учні 2, 4, 9, 11 класів написали «диктант єдності» «Без мови немає народу». Старшокласники (10, 11 класи) змагалися в «Мовному марафоні». У 8 класі було проведено мовний квест «У пошуках дивослова», у 6 класі урок – гру «Як намистини диво калинове – українська мова», у 9 класі урок – конференцію «Плекатимеш мову – цвістимуть слова».

Ми – майбутні захисники України

Військові традиції не вмирають, доки існує сам народ,  доки розвиваються  його збройні сили.  І тому  6  грудня – День Збройних Сил -   був і залишається сьогодні всенародним святом. Це свято мужніх і сильних духом чоловіків,  людей військової справи, доблесті й честі. 

Цього дня учні та вчителі закладу зібралися у святковій залі, щоб привітати сильну половину людства – мужніх, сміливих, відважних лицарів з Днем української армії, віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо-жовтий прапор в нашій державі. Це саме те свято, коли в серцях у кожного патріота поєднуються гордість за наших героїв і смуток за тих, хто боронив Україну до останнього. Це свято не лише військових, а й усіх свідомих громадян, які вболівають за долю нашої землі і нашого народу.

Українські юнаки повинні усвідомлювати, що, проходячи службу в армії, вони стають захисниками своїх матерів, сестер, коханих дівчат, рідного села чи міста, де проходили дитинство та юність.
           А щоб стати справжніми захисниками, мужніми, винахідливими та кмітливими,  юнаки вже зараз займаються спортом і загартовуються. А переконатися в цьому можна було, побачивши їх на спортивних змаганнях. Дівчата-вболівальниці підтримували своїх друзів – найкращих та найвеселіших, а ті стійко витримали всі конкурси і завдання: віджималися від підлоги, піднімали гирі, стрибали на скакалці. І переможці, і переможені були нагороджені оплесками та грамотами.

Всі учасники  заходу  зрозуміли головне: тільки глибока й усвідомлена любов до рідної землі, прагнення захищати її спонукає людину з повагою ставитися до почуттів інших, бути не байдужим до трагедій Вітчизни й народу.

Постановкою сценарію організатори свята ,,Ми – майбутні захисники України’’ довели, що оберігати мирне життя свого народу  -  почесна місія справжніх чоловіків.

Присутні дякували творчій команді школи за хвилини дружнього спілкування, чудові враження, гарний настрій і такі необхідні всім побажання:

Нам потрібне мирне небо

Синє-синє, світле-світле,

    Миру нам сьогодні треба…