Споконвіку 14 жовтня люди відзначали християнське і народне свято – Покрова Пресвятої Богородиці. За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я — Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця з’явилася перед людьми та покрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.
           З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. Божа Матір Покрова вважалася покровителькою запорозьких козаків. Головним храмом на Січі був Покровський. Козаки, ідучи у похід, брали з собою образок Покрови як священний оберіг.
            У 1942 році на свято Покрови було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня відзначається як день УПА.
             З 2014 року згідно з указом Президента України Петра Порошенка цей день визнано як День захисника України.

12 жовтня школярі зібралися, щоб привітати сильну половину людства – мужніх, сміливих, відважних юнаків, віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо-жовтий прапор в нашій державі.   А щоб стати справжніми захисниками, юнаки вже зараз займаються спортом і загартовуються. А переконатися в цьому можна було, побачивши їх на спортивних змаганнях «Козацькому роду нема переводу». Дівчата-вболівальниці підтримували своїх друзів – найкращих та найвеселіших, а ті стійко витримали всі конкурси і завдання: підтягувалися, піднімали гирі, метали гранату, виконували біг на 400м.

              На нашу рідну землю прийшло нове лихо  -  біль утрат в зоні АТО. Декілька років ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які пішли боронити кордони держави і віддали за неї своє життя. Тож не могли ми  не згадати веселого, життєрадісного хлопця, відважного десантника, колишнього учня школи Симоненка Дмитра Миколайовича, який загинув у зоні АТО, здійснивши подорож у минуле героя разом з учнями 3 класу та юними екскурсоводами-восьмикласницями.

Сьогодні ми дуже вдячні тим, хто, ризикуючи власним життям, захищає нашу Україну, береже добробут в українських оселях та бореться за мир на рідній землі. Нехай ваші сила і мужність завжди опираються на любов та підтримку рідних і близьких людей. Міцного здоров’я, успіхів і надійного тилу! А найголовніше – швидше повертайтеся живими і здоровими, бо вдома вас люблять і чекають! З Днем захисника України!!!

Козацькі забави